Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
 Оцініть, будь ласка, сайт нашого закладу




Результаты


Корисна сторінка

 

 

 
 
    Для вас, батьки!
 

Берегите своих детей,

 

Их за шалости не ругайте.

 

Зло своих неудачных дней

 

Никогда на них не срывайте.
Не сердитесь на них всерьез,

 

Даже если они провинились,

 

Ничего нет дороже слез,
Что с ресничек родных скатились.

Если валит усталость с ног
Совладать с нею нету мочи,
Ну а к Вам подойдет сынок
Или руки протянет дочка.
Обнимите покрепче их,

 

Детской ласкою дорожите
Это счастье! Короткий миг

Быть счастливыми поспешите.

Ведь растают как снег весной,
Промелькнут дни златые эти
И покинут очаг родной
Повзрослевшие Ваши дети.

Перелистывая альбом
С фотографиями детства,
С грустью вспомните о былом

О тех днях, когда были вместе.

Как же будете Вы хотеть
В это время опять вернуться
Чтоб им маленьким песню спеть,
Щечки нежной губами коснуться.
И пока в до

ме детский смех,
От игрушек некуда деться,

 

Вы на свете счастливей всех,
Берегите ж, пожалуйста, детство!

 Пам’ятка батькам першокласника                                                                                                                        

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труд

нощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівс

я в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.
7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

 

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

 

 
Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети.- надайте право їй прожити життя самій.- дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.- не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.- не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.- в якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.- н амагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.- не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали.
 

       Ви запитуєте -  ми  відповідаємо

 

Что должен знать и уметь ребенок при поступлении в 1 класс?

Если ваш ребенок посещал дошкольное учреждение, то в соответствии с программой подготовительной группы детского сада ребенок при записи в 1 класс должен:

u Знать свое имя и фамилию, адрес, имена членов семьи.

u Знать времена года, названия месяцев, дней недели, уметь различать основные цвета.

u Уметь пересчитывать группы предметов в пределах 10.

u Уметь увеличивать или уменьшать группу предметов на заданное количество (решение задач с группами предметов), уравнивать множество предметов,

u Уметь сравнивать группы предметов -   больше, меньше или равно.

u Уметь объединять предметы в группы: мебель, транспорт, одежда, обувь, растения, животные и т. д.

u Уметь находить в группе предметов лишний — например, из ряда картинок группы «Одежда» убрать картинку с изображением туфель.

u Уметь высказывать свое мнение, общаться на бытовые темы.

u Иметь элементарные представления об окружающем мире:
о профессиях, о предметах живой и неживой природы, о правилах поведения в общественных местах и т.д.

u Иметь элементарные пространственные представления: право, лево, вверх, вниз, под, над, из-за, из-под чего-либо и т.д.

u Уметь культурно общаться со взрослыми и  сверстниками.

u Слушать старших и выполнять их распоряжения.

Если ребенок не посещал дошкольное учреждение, не волнуйтесь: педагоги школы помогут вашему ребенку приобрести необходимые знания, умения и навыки, а ваша заинтересованность и содействие станут залогом успеха его обучения.

Как организована работа группы продленного дня?

  Нахождение в группе продленного дня обязательно для всех учащихся. Во второй половине дня для детей организованы  коррекционные и развивающие логопедические занятия, кружки.  Воспитатель группы продленного дня  проводит  клубные и развивающие занятия согласно календарно-тематическому планированию. Работа группы  продленного дня регламентирована расписанием. Группа работает до 17.00.

Может ли ребёнок уходить один домой после уроков или из группы продленного дня?

Ответственность за здоровье ребёнка вне школы во внеурочное время несут его родители. Школа обеспечивает безопасность учащихся во время их пребывания в учебном заведении. Перед началом занятий учителя принимают учеников у родителей, по окончании уроков или работы группы продлённого дня педагоги передают  детей только их родителям или близким родственникам, фамилии которых были указаны в заявлении при зачислении ребенка в группу продленного дня.Для того, чтобы педагоги отпустили ребенка одного, обязательно должно быть заявление от родителей. Заявление обязательно и в тех случаях, если ребенка нужно забрать раньше 17.00.

Почему учителя не ставят оценки в 1 классе, ведь родители хотели бы знать об успеваемости своего ребенка?

Это оправдано тем, что ребенок находится в самом начале учебного пути. В 1 классе основной упор делается на приобретение на­выков учебного труда, закладывается фундамент для дальнейшего успешного обучения.  Все спорные вопросы по результатам и динамике обучения детей решаются на школьном психолого-педагогическом консилиуме.

Есть ли в 1 классе домашние задания?

Домашних заданий в 1 классе нет. Однако если вы хоти­те сформировать у своего ребенка качественные навыки письма, чтения, счета, то не отказывайтесь от тренировоч­ных упражнений. Посвятите немного времени для занятий в игровой форме со своим ребенком, и ему будет гораздо легче учиться дальше.

Что делают дети на переменах?

Отдыхают. Причем отдых должен быть активным, ведь после урока, который предполагает пребывание ученика в однообразной рабочей позе, ребенку необходи­ма разрядка.

На переменах допускаются подвижные и настольные игры (дети играют стоя). Главное, чтобы во время игры соблюдались правила безопасности и школьники слу­чайно не поранили друг друга, подражая агрессивным действиям героев современных фильмов.

Есть ли  у детей возможность отдохнуть на уроке?

Урок в первом классе на начальном этапе обучения сокращенный. Со временем дети адаптируются к новым условиям и смогут заниматься полные 40 минут. С целью отдыха на занятиях проводятся физкультурные минутки, гим­настика для глаз, зарядка для пальчиков, динамические паузы. Кроме того, учителя начальных классов стараются разнообразить ви­ды деятельности учащихся на уроках, чтобы переключать внимание школьников. Все это способствует снижению утомления первоклассников на занятии.

Можно ли носить в школу мобильный телефон?

Мы не рекомендуем первоклассникам носить в школу дорогостоящий и многофункциональный мобильный телефон — велико искушение поиграть на уроке в электронную игру, и ребенок, испытывая это желание, но не имея возможности осуществить его, будет отвлекаться от занятия. Кроме того, дорогой телефон у маленького ребенка может возбудить нездо­ровый интерес у более старших детей. 

Можно ли носить в школу игрушки?

 Да, можно, но не PSP! Игровая деятельность ещё очень значима для ребёнка, любимая игрушка зачастую олицетворяет друга, с ней можно поиграть на перемене вместе с одноклассниками. Это развивает навыки общения, речь, умение взаимодействовать со сверстниками, а  PSP предполагает индивидуальную и  не ролевую, не речевую игру.  Лучше, если игрушка не громоздкая и без острых углов. К сожалению, современные дети часто играют не в дочки-матери или другие ролевые игры, обогащающие их общение. Ребята подражают не всегда положительным героям телевизионных фильмов и компьютерных игр, поэтому советуем вам следить за тем, что смотрит ваш ребёнок и в какие игры он играет дома.

Как организовать помощь первокласснику в учёбе?

1.       Следите за тем, чтобы ребёнок занимался в одно и то же время и придерживался режима для первоклассника.

2.       Не отчаивайтесь, если у ребёнка не сразу получается так, как вам хочется. Вспомните свои переживания в 1 классе.

3.       Научитесь точно ставить перед ребёнком учебную задачу, но не более одной, ведь ему трудно удерживать внимание на нескольких объектах. Например: “Постарайся плавно соединить слоги в слова”, “Попробуй аккуратно написать новую букву” и т.д.

4.       Главным для учебных тренировок является положительный эмоциональный настрой, создание ситуации успеха, при которой обязательно    будет  достигнут качественно новый результат.

5.       Никогда и ни с кем не сравнивайте своего ребёнка, ведь он – личность, это ВАШ ребенок. Личностно-ориентированный подход к обучению и воспитанию ребёнка предполагает изучение его личных успехов, его личного роста относительно самого себя. Поддержите ребёнка в трудной ситуации словами: “Я уверен (а), что у тебя всё получится”.

6.       Приучайте ребенка ежедневно собирать портфель, лучше накануне вечером, но не делайте это за него. Постарайтесь сформировать у ребенка чувство ответственности за готовность к урокам, ведь учеба - это его  важная «работа».

Нужно ли наказывать ребёнка за отсутствие успехов в обучении?

Этого делать не рекомендуется, ведь первоклассник ещё ничему не научился. Наказать можно за непослушание. Однако помните, что нельзя наказывать трудом или лишением прогулки. Небрежно выполненное задание необходимо переделать, формировать у ребенка чувство ответственности за выполненную работу.

Попытайтесь вселить в ребёнка уверенность в своих силах, подбодрите его и подскажите, как лучше сделать задание, но не делайте за него.

Хвалите первоклассника даже за самые маленькие успехи, и тогда вам не придётся думать о наказании.

Волнуемся, что не сможем правильно объяснить, как решать задачи. Как можно помочь ребенку в этом вопросе?

Решение задач вызывает затруднение потому, что каждая из них имеет свое условие и способ решения. Главная  трудность при решении задач детьми с патологией речи – непонимание или искажённое понимание текста задачи (предметного плана, причинно-следственных отношений). Это связано с ограниченностью их словарного запаса и грамматических представлений о языке. Проверьте, понимает ли ребенок смысл отдельных слов и словосочетаний, может ли он ответить, что произошло в задаче, кто участник, какие предметы фигурировали, что с этими предметами происходило  и т.д. Если возникают затруднения – объясните ребенку значение непонятных слов, покажите ему эти предметы или действия. Рекомендуем вам вместе с ребенком детально проанализиро­вать текст задачи — разобраться с описанной в ней си­туацией, проиграть условие. Можно изобразить задачу в виде рисунка или схемы. Основная помощь состоит в том, чтобы объяснить ученику, что по условию задачи с группами предметов происходят изменения. Например, если в задании мама принесла яблоки, то количество предметов увеличилось, поэтому для решения нужно выбрать действие сложение. Напротив, если из группы предметов что-то взяли, унесли, разбили и т. д., то коли­чество данных в задаче предметов уменьшилось — необ­ходимо выбрать действие вычитание.

Какая помощь нужна первокласснику по математике?

Не мешайте первокласснику на первых порах обучения загибать пальчики при счете: таким образом, он пересчитывает элементы мно­жества, в данном случае -  своих пальцев. Можно пе­ресчитывать любые однородные предметы - карандаши, линейки и т. д. В дальнейшем следите за тем, чтобы число эле­ментов в каждой группе ребенок обозначал цифрой (знаком на письме) и не путал понятия «число» и «цифра»! Множества можно сравнивать: больше или меньше и уравнивать: добавлять или отнимать эле­менты, чтобы в обоих множествах элементов стало по­ровну. Считать лучше в пределах 10. Если ваш ребенок называет числительные до 100, это еще не значит, что он умеет считать в том понимании, в котором делаем это мы, взрослые.

Как правильно организовать дома рабочее место ученика?

Купите первокласснику письменный стол. Тогда ребе­нок сможет сам систематизировать и разложить в ящики стола учебные принадлежности и научится поддерживать порядок на рабочем месте.

Лучше, если освещение будет слева. Занавески нужно отодвинуть в сторону - основной свет должен попадать через верхнюю треть окна.

Приобретая мебель, обязательно учитывайте рост ре­бенка. При росте 1м - 1 м 15 см высота крышки стола над полом должна быть 46 см, а высота сидения стула - 26 см. При росте от 1 м 15 см до 1 м 30 см высота стола должна быть 52 см, а стула - 30 см. Важно, чтобы ноги ученики стояли на полу, спина прикасалась к спинке сту­ла, а между крышкой парты и грудью ребенка могла про­йти его ладонь.

Дети часто ссорятся по любому поводу. Что делать?

Вопрос конфликтов в отношениях между людьми самый непростой и касается не только детей. К сожалению, вмешиваясь в детские ссоры, взрослые зачастую действуют столь неграмотно, что только усугубляют ситуацию. Родители просто запрещают ребёнку дружить с товарищем. Это необходимо лишь в самом крайнем случае, когда понятие дружба уже не соответствует сложившимся отношениям. Еще один вариант неправильной стратегии в решении конфликта – это ссора и взаимные обиды родителей обоих детей. Ситуация может достичь абсурда: дети поссорились и помирились на следующий же день, а их родители продолжают конфликтовать годами.

Если взрослым не известны мотивы конфликта, то следует по очереди выслушать обе стороны (иногда их бывает и больше), не давая оценки детским поступкам до тех пор, пока ситуация не прояснится. В любом случае в ссоре чаще всего виноваты сами ссорящиеся, не умеющие уступать друг другу и не желающие идти на компромисс, особенно, если они привыкли, что в семье все и всегда уступают их капризам. Умению общаться вам придётся учить ребёнка ещё очень долго, желательно на собственном примере. Если вы хотите воспитать честного человека, то приучите малыша признавать свои ошибки, начиная со слов “ Я виноват…”.  Постарайтесь объяснить ребенку, что вы не будете безоговорочно верить всем его жалобам на одноклассников, в противном случае вы рискуете укрепить в ребенке необоснованную уверенность в его правоте во всём и всегда. Помните, что со временем эта уверенность может стать причиной и ваших внутрисемейных конфликтов с ребенком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про те, що необхідно знати батькам, аби в їхніх дітей була правильна постава.




 - Скелет людини розвивається приблизно до 20-25 років, проте найбільш значні зміни відбуваються до 15-16-річного віку. Неправильно організовані заняття у школі та вдома можуть призвести до серйозних проблем із хребтом і поставою надалі. Ходячи до школи діти неминуче стикаються з кількома негативними чинниками. Це необхідність носити важкі сумки з книжками. І хоча навантаження повністю уникнути неможливо, то принаймні можна звести до мінімуму. Треба користуватися ранцями - переносячи таким чином вагу, діти симетрично навантажують хребет, що виключає бічне викривлення (сколіоз). Утім, при носінні звичайних портфелів треба навчити дитину частіше змінювати руку.

 Друга загроза хребту - це необхідність тривалий час сидіти за партою в нерухомій позі. Тим часом організм дитини та її хребет розрахований на рух - тривале статичне положення є протиприродним. Тому, прагнучи компенсувати цей недолік, діти, як мовиться, крутяться за партою. І це нормально. Але треба спершу навчити їх правильно сидіти, щоб вони поверталися у правильне вихідне положення. Тут, на жаль, батьки стикаються з нездоланною перешкодою - однотипні стандартні парти та стільці у школі. А саме від цього залежить посидючість дитини та здатність сприймати інформацію. Важко вимагати від дітей уваги до навчання, якщо ноги теліпаються високо над підлогою або коліна впираються у стіл. В обох випадках дитина мимоволі відволікатиметься від навчання, сют-тут змінюючи позу за партою. Відтак по можливості треба контролювати навчальне місце й підбирати стіл та стілець відповідно до зросту.

 Робоче місце вдома

 Як правильно організувати робоче місце учня вдома?

 На відміну від школи, удома є можливість створити повноцінне робоче місце для дитини. Воно повинне виглядати так: спинка стільця - вища за плечі, сидіння - жорстке та рівне, його висота має дорівнювати довжині гомілки (якщо стопи не дістають до підлоги, то слід під ноги підставити ослінчик), глибина сидіння - не більше 4/5 довжини стегон. Висота ж робочого столу має відповідати зросту (кришка столу - на рівні ліктя зігнутої руки). Під столом повинне бути місце для витягнутих ніг. Положення ніг треба періодично змінювати: згинати, розгинати, витягувати. Попереджуйте спроби дітей сидіти, як дорослі - нога на ногу.

 Майже всі проблеми з поставою та здоров’ям дорослих людей мають своє коріння у дитинстві. Неправильне положення тіла сидячи або стоячи призводить до того, що певні м’язи спини напружені, а інші розслаблені. Позаяк всі м’язи спини кріпляться до хребта, таке неприродне зусилля передається на хребет, викривляючи його. Викривлення призводить до затискання корінців спинного мозку і, відповідно, до порушення у роботі внутрішніх органів, які пов’язані з пошкодженими корінцями. Багато хронічних хвороб внутрішніх органів зрілої людини розвиваються саме внаслідок незручного положення за партою у школі.

 Діагностика

 Уникнути проблем з хребтом у дитини можна завдяки виконанню гімнастичних вправ й регулярному огляду. Як-от:

 1. Пряме положення голови і хребта.

 2. Симетричні, розпрямлені на одній висоті лопатки.

 3. Горизонтальна лінія ключиць.

 4. Однакові “трикутники талії” - віконця, утворені контуром талії та опущених рук.

 5. Симетричне положення сідниць.

 6. Однакова довжина ніг і правильне положення стопи: внутрішні їх поверхні повинні стикатися від п’ят до кінчиків пальців.

 Якщо одна або кілька цих ознак не дотримуються, є підстава запідозрити сколіоз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Правила протипожежної безпеки

 

1. Не грайся із сірниками та запальничками.
2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою. 
4. Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах,
5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може згоріти. 
6. Обов'язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки. 
7. На дачі або у селі не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

 

Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома


1. Якщо вогонь невеликий, накинь на нього товсту ковдру або залий водою.
2. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум'я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна! 
3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з квартири і клич на допомогу або дзвони за номером 101.
4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить.
5. Не намагайся врятуватися від пожежі у шафі, кладовці або іншому тісному місці — можеш учадіти там від газів, що виділяються під час горіння. 
6. Не можна відкривати вікно, доки вогонь у кімнаті не згас — свіже повітря підживить його і полум'я спалахне з новою силою.
7. Доки чекаєш на пожежників, не панікуй, шукай вихід із кімнати, але не намагайся вистрибнути у вікно.
8. Довірся пожежним, виконуй усе, що вони накажуть тобі.
9. Якщо ти знаєш, що хтось не може вийти з будинку, який горить, повідом про це дорослих або пожежних.
Що робити, якщо пахне газом
1. Якщо хтось із дорослих удома, негайно скажи їм про це.
2. Відкрий усі вікна та кватирки, провітри помешкання.
3. Перевір, чи перекриті на плиті конфорки горілок.
4. Якщо ти вдома один, негайно телефонуй до служби газу за номером
104.
5. Ні в якому разі не вмикай світло у загазованому та сусідніх приміщеннях і не запалюй вогонь. 

     

 

 

 

Правила поведінки на льоду

 

 

 

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

 

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

 

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

·не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

·клич на допомогу;

 

·намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

· намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

·вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

 


Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

· покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;

· знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

· оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

· крикни, що ти йдеш на допомогу;

· наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

· підклади під себе лижі, дошку, фанеру;

· обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);

· не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;

· витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ч