Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
 Оцініть, будь ласка, сайт нашого закладу




Результаты

Корисна сторінка

 

 

 

Про те, що необхідно знати батькам, аби в їхніх дітей була правильна постава.




 - Скелет людини розвивається приблизно до 20-25 років, проте найбільш значні зміни відбуваються до 15-16-річного віку. Неправильно організовані заняття у школі та вдома можуть призвести до серйозних проблем із хребтом і поставою надалі. Ходячи до школи діти неминуче стикаються з кількома негативними чинниками. Це необхідність носити важкі сумки з книжками. І хоча навантаження повністю уникнути неможливо, то принаймні можна звести до мінімуму. Треба користуватися ранцями - переносячи таким чином вагу, діти симетрично навантажують хребет, що виключає бічне викривлення (сколіоз). Утім, при носінні звичайних портфелів треба навчити дитину частіше змінювати руку.

 Друга загроза хребту - це необхідність тривалий час сидіти за партою в нерухомій позі. Тим часом організм дитини та її хребет розрахований на рух - тривале статичне положення є протиприродним. Тому, прагнучи компенсувати цей недолік, діти, як мовиться, крутяться за партою. І це нормально. Але треба спершу навчити їх правильно сидіти, щоб вони поверталися у правильне вихідне положення. Тут, на жаль, батьки стикаються з нездоланною перешкодою - однотипні стандартні парти та стільці у школі. А саме від цього залежить посидючість дитини та здатність сприймати інформацію. Важко вимагати від дітей уваги до навчання, якщо ноги теліпаються високо над підлогою або коліна впираються у стіл. В обох випадках дитина мимоволі відволікатиметься від навчання, сют-тут змінюючи позу за партою. Відтак по можливості треба контролювати навчальне місце й підбирати стіл та стілець відповідно до зросту.

 Робоче місце вдома

 Як правильно організувати робоче місце учня вдома?

 На відміну від школи, удома є можливість створити повноцінне робоче місце для дитини. Воно повинне виглядати так: спинка стільця - вища за плечі, сидіння - жорстке та рівне, його висота має дорівнювати довжині гомілки (якщо стопи не дістають до підлоги, то слід під ноги підставити ослінчик), глибина сидіння - не більше 4/5 довжини стегон. Висота ж робочого столу має відповідати зросту (кришка столу - на рівні ліктя зігнутої руки). Під столом повинне бути місце для витягнутих ніг. Положення ніг треба періодично змінювати: згинати, розгинати, витягувати. Попереджуйте спроби дітей сидіти, як дорослі - нога на ногу.

 Майже всі проблеми з поставою та здоров’ям дорослих людей мають своє коріння у дитинстві. Неправильне положення тіла сидячи або стоячи призводить до того, що певні м’язи спини напружені, а інші розслаблені. Позаяк всі м’язи спини кріпляться до хребта, таке неприродне зусилля передається на хребет, викривляючи його. Викривлення призводить до затискання корінців спинного мозку і, відповідно, до порушення у роботі внутрішніх органів, які пов’язані з пошкодженими корінцями. Багато хронічних хвороб внутрішніх органів зрілої людини розвиваються саме внаслідок незручного положення за партою у школі.

 Діагностика

 Уникнути проблем з хребтом у дитини можна завдяки виконанню гімнастичних вправ й регулярному огляду. Як-от:

 1. Пряме положення голови і хребта.

 2. Симетричні, розпрямлені на одній висоті лопатки.

 3. Горизонтальна лінія ключиць.

 4. Однакові “трикутники талії” - віконця, утворені контуром талії та опущених рук.

 5. Симетричне положення сідниць.

 6. Однакова довжина ніг і правильне положення стопи: внутрішні їх поверхні повинні стикатися від п’ят до кінчиків пальців.

 Якщо одна або кілька цих ознак не дотримуються, є підстава запідозрити сколіоз.

 

 

 

 

 

 

     

Шановні батьки!

 

  Нижче ви можете ознайомитися з «Критеріями оцінювання  навчальних досягнень учнів початкової школи», що є Додатком1  до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ МОНмолодьспорт України №329 від 13.04.2011).

 

 

 

КРИТЕРІЇ

 оцінювання навчальних досягнень

 учнів початкової школи

  

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів

 

 

 

 

 

 

І Початковий

 

1

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

 

 

2

 

 

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії

 

 

3

Учні відтворюють незначну частину       навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

 

 

 

 

 

 

ІІ Середній

 

 

 

 

 

 

4

 

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

 

 

5

 

Учні відтворюють основний навчальний  матеріал з допомогою вчителя, здатні з   помилками й неточностями дати визначення понять

 

 

6

Учні будують відповідь у засвоєній        послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Достатній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні      приклади на підтвердження певних думок,   частково контролюють власні навчальні дії

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний   зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

 

 

 

9

 

 

 

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV Високий

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

Учні володіють системою понять у межах,   визначених навчальними програмами,        встановлюють як внутрішньо понятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють           розпізнавати об'єкти, які охоплюються     засвоєними поняттями різного рівня       узагальнення; відповідь аргументують      новими прикладами

 

 

11

 

Учні мають гнучкі знання в межах вимог    навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

 

 

12

 

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у          стандартних та нестандартних ситуаціях;   самостійні роботи виконують під       опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

 
 
 

 

 

Рекомендації батькам

1. Повірте в  неповторність  своєї  дитини, у те ,що вона-єдина,  унікальна,  не  схожа на  жодну  іншу   і  не є вашою  точною  копією .Тому не варто  вимагати  від  неї  реалізації  заданої  вами  життєвої  програми  і  досягнення  поставленої  вами  мети. Дайте  їй  право  прожити  власне життя.

2. Дозвольте  дитині  бути собою, зі своїми  вадами, вразливими  місцями та  чеснотами. Приймайте  її  такою,  якою  вона  є. Підкреслюйте  її  сильні властивості.

         3. Не соромтеся  виявляти  свою  любов  до дитини, дайте  їй  зрозуміти,  що  любитимете   за  будь- яких  обставин.

 

 

        4. Не  бійтеся  «залюбити»  своє  маля: саджайте  його  собі  на  коліна , дивіться йому  в  очі, обіймайте  та  цілуйте, коли  воно  того  бажає.     

         5. Обираючи  знаряддя  виховного впливу, удавайтеся  здебільшого  до  ласки   та  заохочення, а не  до  покарання  та  осуду.

         6. Намагайтеся  щоб  ваша  любов не  перетворювалась  на  вседозволеність  та  бездоганність. Встановіть чіткі  межі дозволеного (бажано,  щоб  заборон  було  небагато-лише  найголовніші) і   дозвольте  дитині  вільно  діяти в  цих  межах. Неухильно  дотримуйтесь   встановлених  вами  заборон  і  дозволів.

        7. Ніколи  не  давайте  дитині  особових  негативних   оцінювальних суджень  « ти поганий», «ти  брехливий»,  «ти  злий». Оцінювати  треба  лише   вчинок. Треба  казати : «Твій  вчинок  поганий, але  ж ти  хороший,  розумний  хлопчик  (дівчинка)  і  надалі   не  повинен  так робити».

         8. Намагайтеся  впливати   на  дитину    проханням-це  найефективніший спосіб давати  їй  інструкцію.   Якщо  прохання  не виконується,  треба  переконатись, що воно  відповідає  вікові  й   можливостям  дитини. Лише  тоді  можна  вдаватися  до  прямих  інструкцій, наказів, що  буде  досить  ефективним  для  дитини, яка  звикла  реагувати   на  прохання  батьків. І  тільки  в  разі  відвертого   непослуху  батьки  можуть  думати  про  покарання. Цілком  зрозуміло,  що  воно  має  відповідати  вчинку,а дитина  має  розуміти,  за що  її  покарали. Батьки  самі  вирішують , як  покарати, але  майте  на  увазі,  що  фізичне  покарання- найтяжчий   за  своїми  наслідками  засіб  покарання. Дитина  повинна  боятися  не  покарання, а того, що  вона може  прикро  вразити  вас. Покараний-вибачений. Сторінку  перегорнуто. Про  старі  гріхи  жодного  слова! Покарання  не повинно  сприйматися  дитиною, як  перевага  вашої  сили над  її  слабкістю,  як  приниження.

 

          9. Не забувайте, що шлях  до  дитячого  серця  пролягає  через  гру. Саме  у  процесі  гри  ви  зможете  передати   необхідні навички, знання, поняття, про  життєві правила  та  цінності,  зможете  краще   зрозуміти один одного.

         10. Частіше  розмовляйте  з  дитиною ,  пояснюйте  їй  незрозумілі  явища, ситуації, суть  заборон  та  обмежень. Допоможіть  їй   навчитися  висловлювати  свої  бажання, почуття  та  переживання, тлумачити поведінку  свою  та  інших  людей.

         11. Нехай  не  буде  жодного  дня  без  прочитаної  разом  книжки (день  варто  закінчувати  читанням  доброї, розумної  книжки).

         12.Розмовляйте  з  дитиною,  розвивайте  її  мовлення.  Щодня  цікавтесь  її справами, переживаннями, досягненнями.

         13. Дозволяйте  дитині  малювати, ліпити, розфарбовувати, вирізати, працювати  з  конструктором. Заохочуйте   її до  цього, створюйте  умови.

        14. Відвідуйте  разом  театри,  музеї ( спершу  достатньо  одного  залу ,  щоб  запобігати  в  томі ,  а  згодом  поступово,  за кілька разів, слід  оглянути  всю     експозицію),організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.

         15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).

 
 
 

 

Правила безпечної поведінки для дітей і дорослих

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мобільний телефон та здоров’я

Глобальне поширення мобільного зв'язку створює великі технічні можливості спілкування між людьми. У той же час, у численних дослідженнях вказується на те, що використання даного виду зв'язку викликає серйозні проблеми для здоров'я дорослих та дітей. Як показують дослідження, проведені вченими Росії, Норвегії й Данії, користувачі стільникового зв'язку частіше інших скаржаться на головні болі, сонливість, стають дратівливими. Усі ці ознаки характерні для вегето-судинної дистонії. Крім того, під впливом шкідливих електромагнітних полів, які генерує мобільний телефон, в організмі виникає так звана реакція напруги імунної системи. За словами лікарів, від цього може знизитися опірність організму хворобам та іншим шкідливим зовнішнім впливам. Навіть самий звичайний непрацюючий мобільний телефон, якщо він просто лежить поруч із вашим ліжком, може перешкодити вам висипатися. Справа в тому, що електромагнітне випромінювання мобільного телефону навіть у режимі очікування негативно впливає на центральну нервову систему, порушуючи нормальне чергування фаз сну. Так уважають російські вчені з Інституту вищої нервової діяльності й нейрофізіології РАН. Для кожного з батьків не секрет, що мобільний телефон для дитини найчастіше це не простий засіб зв'язку. По-перше, для більшості з них - це справжня джерело іграшок. Часом діти настільки захоплюються "мобільними" пригодами, що зовсім не реагують на чиїсь питання або зауваження, і навіть на сигнал автомобіля при переході через дорогу. Крім того, медики все частіше звертають увагу на численні випадки тендиніту - запалення сухожиль пальців. Такий випадок зовсім недавно відбувся на півночі Італії - 13-літня дівчинка була госпіталізована в клініку з діагнозом тендиніт. Захопившись написанням Sms-повідомлень, яких вона набирала не менше 100 у день, дівчинці довелося лікуватися протизапальними засобами. А крім того, головним у лікуванні було - дати відпочинок пальцям. Пропонуємо педагогам, батькам, учням ознайомитися з деякими принциповими висновками вчених по даній проблематиці й вжити відповідних заходів обережності при користуванні мобільними телефонами: · не користуйтеся мобільним телефоном без необхідності. Удома й на роботі розмовляйте по звичайних провідних телефонах; · навчите користуватися мобільними телефонами дітей і підлітків лише у необхідних випадках; · не розмовляйте в автомашині по мобільному телефону. Металевий корпус автомобіля діє як «екран», погіршується радіозв'язок. У відповідь на це мобільний апарат збільшує свою потужність, що приводить до більшого опромінення абонента. В автомобілі використовуйте телефон із зовнішньою антеною, яку найкраще розташовувати в геометричному центрі даху;  ніколи не залишайте мобільні телефони у приміщенні, де ви відпочиваєте, спите. Їх випромінювання у ночі набагато сильніше, ніж у день і небезпечніше; § намагайтесь не розмовляти понад 10 хвилин, після цього дайте собі перерву 15-20 хвилин; · особам, які страждають на нервові захворювання й розлади сну, рекомендовано не використовувати мобільні телефони. Пам’ятайте, що користування мобільними телефонами понад 25-30 хвилин, потребує значно більше часу на відновлення нормального стану здоров’я. А якщо це трапляється дуже часто, негативні зміни можуть стати невиправними. Мобільний зв'язок може бути корисним для кожного, хто розуміє, що він призначений для швидкого обміну інформацією, а не для вияснення відношень і не для порожньої балаканини!

 

 

 

Приказ МОН № 420 от 24.05.2007 о запрещении использования мобильных телефонов

 

    Приказ Министерства образования и науки Украины № 420 от 24.05.2007 о запрещении использования мобильных телефонов во время учебного процесса:
   "Заборонити з 1 вересня 2007 року використання мобільних телефонів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах усіма учасниками навчально-виховного процесу під час проведення навчальних занять.
   Міністрові освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам вищих, професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів за участю учнівського, студентського, батьківського та інших органів самоврядування визначити порядок користування мобільним зв'язком у навчальних закладах."

 

 Школа не несе відповідальності за втрату мобільного телефону під час навчально-виховного   процесу.

 

 

 

До відома батьків і учнів

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ

 

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів.

Важливе значення має раціональне використання зошитів у навчальному процесі.

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Школярі зобов'язані бережливо використовувати зошит, не починати новий зошит, доки не списано попередній, користуватися обгортками (бажано поліетиленовими), не бруднити сторінок, не виривати листків.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не допускається.

Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають діючим в Україні стандартам.

На початковому етапі формування в першокласників графічних навичок письма за наявності різних зошитів учитель має надавати перевагу зошитам, у яких горизонтальні лінії робочого рядка різної інтенсивності з основними лініями таких кольорів: фіолетового, блакитного, сірого.

 

У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).

Для контрольних робіт з мов і математики слід використовувати окремий зошит, у якому учні також аналізують помилки контрольної роботи.

З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити.

З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства , з  курсу “Я і Україна” у 1—4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

У 1 та в 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 - 4 це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:

  

     Зошит

з української мови

уч 1-А класу

НВК «Дивосвіт»

м. Жовтих Вод

Іванова Петра

 

Зошит

з математики

уч 3 класу

НВК «Дивосвіт»

                                 м. Жовтих Вод

Іванова Петра

Учні повинні уміти розміщувати зошит на парті, правильно тримати ручку та обирати правильну позу під час письма (окремі вчителі вимагають від учнів сидіти рівно, не рухаючись протягом усього уроку, що призводить до перенапруги м'язів, швидкої стомлюваності дітей. Це перешкоджає засвоєнню ними навчального матеріалу, стримує фізичний розвиток малюків, тим самим послаблюючи їхнє здоров'я); писати розбірливо, дотримуючись усіх вимог до каліграфічного письма.

Ручка має забезпечувати безперервність лінії письма, а заправлена чорнилом писати з першого дотику до паперу після зняття з неї ковпачка.

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв'язного тексту (переказу, розповіді тощо).

Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» («Український правопис», 4-е видання, К., «Наукова думка», 1993 р., с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.

Наприклад:

7 жовтня                            31 березня

Домашня робота              Класна робота

            Вправа 123                        Задача 107

 

Дату, назву роботи та її вид (вправа, словниковий диктант1 тощо) учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики — на розсуд учителя.

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту.

 Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).

Наприклад:

23 грудня

Диктант

Зима

12 квітня

Математичний диктант

 

Під час виконання письмової роботи учні повинні додержувати абзаців.

Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МОВ

 

Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка.

Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя.

Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають.

Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і наступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МАТЕМАТИКИ

 

Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.

У 1 класі дату виконання робіт учні не записують.

Дату, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2-го класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою – на розсуд учителя).

Запис дати і виду роботи розмішують посередині робочого рядка, наприклад:            

12 квітня

Класна          робота

Задача 231

 

 У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між класною і домашньою роботами пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя.

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Між записом дати, назви роботи та її видом у зошитах з математики пропускають одну клітинку.

Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки.

Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці. Для написання дужки у виразах з дужками також відводять одну клітинку.

У 1—4-х класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1 —2-х класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3—4-х класах — 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик.

Між виразами відстань добирають довільно, але з додержанням симетрії та економії паперу.

У 1-му класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу.

2 + 3 = 5 (ящ. )

Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, граф, умовні позначення, орієнтуючись, на істотні опорні слова тексту.

Типовою помилкою вчителів є приділення надмірної уваги навчанню учнів робити короткий запис тексту задачі. Це забирає багато часу на уроці для відпрацювання механічної навички, тоді як значно важливіші вправи аналітичного та синтетичного характеру, на порівняння, уміння міркувати, робити висновки й узагальнення — навички, необхідні людині в повсякденному житті.

Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?

Після чисел найменування пишуть скорочено:

• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 13 хв, 14 год;

• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.;20 к.

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 12 км/год (або 12 км за 1 год).

Одиниці площі: 23 см2, 54 м2 (висота цифри «2» біля літери — 1/2 клітинки. Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю:

у бочку налили 40 відер води.

Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.

Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3(2)-го класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання).

Якщо запис розв'язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10 (з. ) — у лінійку і клітинку.

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
            Відповідь: на 3 т більше.
            Відповідь: посадили 20 дерев.