Турбота за майбутнє України
Сьогодні в НВК «Дивосвіт» за ініціативою учнів була проведена година роздумів на тему «Патріотизм – обов’язок чи душевна потреба?»
На якій були присутні Лєсковський Андрій Васильович та Серба Ірина Василівна, фельдшер швидкої допомоги (вони одні із перших добровольців нашого міста в зону АТО, які отримали поранення під час бойових дій), Іщенко Сергій Миколайович , що очолює міську організацію «Афган» і загін волонтерів, Жежер Петро Олексійович, представник міської ради ветеранів.
Турбота за майбутнє України
Молюсь за тебе, Україно,
І свої сили віддаю,
Щоб відродити із руїни
Наш дух і славу бойову.
Л.Костенко
Сьогодні в НВК «Дивосвіт» за ініціативою учнів була проведена година роздумів на тему «Патріотизм – обов’язок чи душевна потреба?»
На якій були присутні Лєсковський Андрій Васильович та Серба Ірина Василівна, фельдшер швидкої допомоги (вони одні із перших добровольців нашого міста в зону АТО, які отримали поранення під час бойових дій), Іщенко Сергій Миколайович , що очолює міську організацію «Афган» і загін волонтерів, Жежер Петро Олексійович, представник міської ради ветеранів.
В ході дискусії діти висловлювали свої думки про патріотизм, яке місце він займає в їхньому житті, якими якостями повинен володіти патріот. Також діти не залишили без уваги сьогоднішні події в Україні. Вони готувалися до цієї зустрічі, тому слова Волошиної Марини звучали від імені всіх учнів комплексу: « Ми не стояли осторонь. З перших днів навчання на раді країни «Дивосвіт» думали, чим ми можемо допомогти нашим воїнам, тому вирішили провести акцію «Долоньки миру», бо дуже хотілося підтримати бойовий дух наших солдатів. Ми дивилися телевізор і бачили, як нелегко солдатам, лікарям - всім, хто знаходиться в зоні АТО, з якою радістю вони читали дитячі листівки, як прикрашали палатки малюнками. Старшокласники написали листівки, а малеча зробила малюнки. Хочемо вас попросити передати їх бійцям, нехай вони знають, що ми поряд та пам’ятаємо їх.
А ще ми звернулися до бабусь та мам, попросили їх взяти участь в операції «Чарівний клубочок». Ми хотіли, щоб шкарпетки і шарфи зігрівали солдатів в холодні дні.
Нам хотілося ще щось зробити. Кожного дня ми збирали каштани, щосереди здавали макулатуру, провели ярмарку «Дари осені», робили поробки, щоб за виручені кошти купити термошкарпетки, біноклі та спальні мішки.
Також сплели обереги, нехай вони бережуть солдатів. Передайте все це нашим воїнам.»
Віримо, що кожен із учасників зустрічі вогник патріота пронесе через усе життя
