Корисні поради батькам

Поради батькам як оцінювати шкільні «успіхи» своїх дітей

         З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов'язані зі шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.

Як ставитись до шкільної оцінки в сім'ї?

Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не пригнічувало її ще більш

Правило І. Заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два... десять... відчуйте спокій, рівновагу Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А тепер можна починати розмову, а може... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може... допомогти розібратись у складній теоремі, а може... Пам'ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні — все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути на гальма.

Правило2.  Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її — вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може й... вас.

Правило 3.  Безмежна любов. Ви любите свою дитину незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі? Вона вас засмучує і... все.

Правило 4.  Не бийте лежачого. «Двійка», а для когось і «дев'ятка» — достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього.

Правило 6. Вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначніші для неї. Але якщо вас турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.

Правило 7. Головне — хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9. Не скупіться на похвалу: будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити.

Правило 11. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в Себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Саме при такій оцінці в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.

Правило 10. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Правило 12. Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об'єднати: дитина повинна бути не об'єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися — головного засобу подолання труднощів у навчанні.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ УЧНІВСЬКИХ ЗОШИТІВ

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів.

Важливе значення має раціональне використання зошитів у навчальному процесі.

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Школярі зобов'язані бережливо використовувати зошит, не починати новий зошит, доки не списано попередній, користуватися обгортками (бажано поліетиленовими), не бруднити сторінок, не виривати листків.

Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не допускається.

Для навчальної роботи необхідно використовувати зошити лише вітчизняного виробництва, оскільки вони відповідають діючим в Україні стандартам.

На початковому етапі формування в першокласників графічних навичок письма за наявності різних зошитів учитель має надавати перевагу зошитам, у яких горизонтальні лінії робочого рядка різної інтенсивності з основними лініями таких кольорів: фіолетового, блакитного, сірого.

У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики учні ведуть по два зошити (для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем).

Для контрольних робіт з мов і математики слід використовувати окремий зошит, у якому учні також аналізують помилки контрольної роботи.

З метою формування окремих функціональних навичок письма дозволяється в межах граничного навантаження використовувати додаткові зошити.

З української (російської) мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом та природознавства , з  курсу “Я і Україна” у 1—4 класах можна використовувати додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

У 1 та в 2 класах зошити підписує вчитель, у 3 - 4 це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:

Учні повинні уміти розміщувати зошит на парті, правильно тримати ручку та обирати правильну позу під час письма (окремі вчителі вимагають від учнів сидіти рівно, не рухаючись протягом усього уроку, що призводить до перенапруги м'язів, швидкої стомлюваності дітей. Це перешкоджає засвоєнню ними навчального матеріалу, стримує фізичний розвиток малюків, тим самим послаблюючи їхнє здоров'я); писати розбірливо, дотримуючись усіх вимог до каліграфічного письма.

Ручка має забезпечувати безперервність лінії письма, а заправлена чорнилом писати з першого дотику до паперу після зняття з неї ковпачка.

У письмовій роботі з мови, математики треба зазначати дату виконання роботи, яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, творча робота, задача тощо), заголовок зв'язного тексту (переказу, розповіді тощо).

Відповідно до 4-го видання «Українського правопису» («Український правопис», 4-е видання, К., «Наукова думка», 1993 р., с. 127) в кінці заголовків крапка не ставиться.

Наприклад:

7 жовтня                             31 березня

Домашня робота                Класна робота

            Вправа 123                        Задача 107

Дату, назву роботи та її вид (вправа, словниковий диктант¹ тощо) учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи. У 4 класі дату виконання роботи з мов записують словами, з математики — на розсуд учителя.

У зошитах для контрольних робіт, що виконуються в класі, учні пишуть дату, вид завдання і заголовок тексту.

 Запис учнями виду роботи (словниковий, попереджувальний диктант) здійснюється за вказівкою вчителя (за функціональною потребою).

Наприклад:

Під час виконання письмової роботи учні повинні додержувати абзаців.

Необхідно стежити, щоб учні дотримувалися однакових інтервалів між словами, дописували кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка.

Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає заміні, слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.

Виправлення (закреслення та поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МОВ

Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого рядка.

Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх використовують для виконання інших завдань на розсуд учителя.

Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають.

Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і наступної слід пропускати два робочих рядки (для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінки).

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МАТЕМАТИКИ

Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.

У 1 класі дату виконання робіт учні не записують.

Дату, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2-го класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою – на розсуд учителя).

Запис дати і виду роботи розмішують посередині робочого рядка, наприклад:       

12 квітня

Класна           робота

Задача 231

 У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між класною і домашньою роботами пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя.

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Між записом дати, назви роботи та її видом у зошитах з математики пропускають одну клітинку.

Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки.

Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці. Для написання дужки у виразах з дужками також відводять одну клітинку.

У 1—4-х класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1 —2-х класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3—4-х класах — 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик.

Між виразами відстань добирають довільно, але з додержанням симетрії та економії паперу.

У 1-му класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу.

2 + 3 = 5 (ящ. )

Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, граф, умовні позначення, орієнтуючись, на істотні опорні слова тексту.

Типовою помилкою вчителів є приділення надмірної уваги навчанню учнів робити короткий запис тексту задачі. Це забирає багато часу на уроці для відпрацювання механічної навички, тоді як значно важливіші вправи аналітичного та синтетичного характеру, на порівняння, уміння міркувати, робити висновки й узагальнення — навички, необхідні людині в повсякденному житті.

Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?

Після чисел найменування пишуть скорочено:

• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 13 хв, 14 год;

• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.;20 к.

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 12 км/год (або 12 км за 1 год).

Одиниці площі: 23 см², 54 м² (висота цифри «2» біля літери — 1/2 клітинки. Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю:

у бочку налили 40 відер води.

Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.

Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3(2)-го класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання).

Якщо запис розв'язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10 (з. ) — у лінійку і клітинку.

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
            Відповідь: на 3 т більше.
            Відповідь: посадили 20 дерев.