Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.

Кодекс читача бібліотеки

Ø Прагнути до пошукової активності в процесі навчання;

Ø Підвищувати свій культурний рівень;

Ø Систематично та глибоко оволодівати знаннями;

Ø Дотримуватись моральних, етичних норм поведінки у бібліотеці;

Ø Бережливо ставитись до книги;

Ø Повернення книг – обов’язкове правило для всіх

Ø Не затримувати книгу більше 15 днів;

Ø Не можна шуміти, смітити у бібліотеці;

Ø Дбайливо ставитись до майна бібліотеки;

Ø Не можна брати книжку брудними руками;

Ø Не можна їсти у бібліотеці;

Ø Не можна малювати, писати на книжках;

Ø Не можна залишати книгу без допомоги, якщо вона "захворіла";

Ø Обов’язок кожного - зупинити того, хто вириває з книг листки, перегинає обкладинку, робить нотатки на полях книг.

Види читання:

1. Читання-перегляд.

Дає загальне уявлення про зміст книги за допомогою: титульного листа, анотації, заголовка книги, змісту, передмови, післямови.

2. Повне читання.

Уважно прочитують увесь текст, але при цьому не роблять ніяких записів.

3. Вибіркове читання.

Зосереджено читають лише окремі місця.

4. Поглиблене читання.

Уявляють та засвоюють прочитане.

Читаючи, роблять різного роду виписки.

Обдумують, чого нового навчила книга.

При читанні художніх творів:

- Читай уважно, зосереджено, нічого не пропускаючи.

- Осмислюй прочитане, перечитуй ще раз епізоди, які тебе схвилювали.

- Уявляй зображені автором картини.

- Співпереживай разом з героями книжки.

- Стеж за мовою, зверни на особливості побудови твору.

- Не читай швидко, поверхово, «ковтаючи», поверхове читання послаблює пам’ять.

Пам’ятай !

1. Читання – одне з найважливіших завдань у самоосвіті, стався до нього серйозно.

2. Внутрішньо налаштовуйся на читання. Не поспішай, не «ковтай» зміст книги, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам’ятати прочитане.

3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.

4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.

5. Для свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.

6. Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших . Спочатку спробуй самостійно розібратись. Користуйся словниками.

7. Роби помітки, виписки, за потреби склади план.

8. Найцікавіше запам’ятай . Порівнюй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.

9. Прочитавши книгу, обміняйся думками з друзями, дай оцінку.

10. Зроби відповідні записи про книжку в читацькому щоденнику.

Як запам’ятати те, що читаєш?

1. Перш за все треба бути максимально спокійним. Інакше тобі важко буде сконцентруватися. Читай уважно!

2. Читай з олівцем в руках і відзначай важливі положення, які б ти хотів запам’ятати.

3. Щоб запам’ятати смисл тексту, який здається надто важким, спробуй такий спосіб: уважно читай кожну фразу і переписуй її на свій манер, у своєму стилі. Якомога простіше, хай навіть і багатослівно. Під час повторного читання власного тексту ти з здивуванням з’ясуєш, що смисл тексту не такий складний.

Устами мудрих

Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання – це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя.

В. Сухомлинський

Крапля довбає камінь не силою , а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.

Овідій

Люди припиняють мислити, коли припиняють читати

Д. Дідро

Читати все зовсім не потрібно, читати треба те , що відповідає на питання, які виникають в душі.

Л. М.Толстой

Любити читання – це обмінювати години нудьги, які неминучі в житті, на години великої насолоди.

Ш.Монтескьє

Читання – це одне з джерел мислення та розумового розвитку.

В.Сухомлинський

Вчасно прочитана книга – величезний успіх. Вона здатна змінити життя, як не змінить його кращий друг і наставник.

П.Павленко

Читання книг – це лише початок справи. Творчість життя – ось мета.

М.Рубакін

Держава витрачає багато коштів для того, щоб ти мав підручник. Тож нагадуємо про єдині вимоги до учнів щодо використання та збереження підручників:

1. Пам'ятай, що бережливе ставлення до книги завдання державної ваги.

2. Одержавши підручник, обгорни його.

3. Слідкуй за чистотою книги, не читай під час їжі, не бери брудними руками.

4. Не загортай сторінок, а користуйся закладкою.

5. Не роби на сторінках підручника поміток, записів тощо.

6. Не клади в книгу олівці, ручки, інші товсті предмети: від цього псується палітурка.

7. Читаючи підручник, не згортай його палітурками одна до одної - від цього сторінки підручника розпадаються.

8. Слідкуй за станом книги, своєчасно ремонтуй їх.

9. Пам'ятай: підручник повинен служити учням не менше 5 років і бути чистим, охайним.

10. У кінці навчального року своєчасно повертай підручники у бібліотеку тільки у відмінному стані, бо на нього чекають твої молодші товариші.

11. Бережи свого вірного, мудрого друга - книгу.

12. Носити книги в папці або обгорнути папером.

13. Щоб не загубити місце в книзі, де ти закінчив читати, встав закладку.

14. Учні повинні самостійно переглядати та справедливо оцінювати своє ставлення до книги.

15. Відведи вдома місце для збереження підручників та іншої літератури.

Поради батькам щодо

читання дітей

Починаючи від народження дитини.
Постійно купуйте книги.
Створіть вдома власну бібліотеку.
Поповнюйте періодично домашню бібліотеку
літературою, відповідно до віку вашої дитини.
Прищепляйте дитині любов до книги.
Виховуйте бережливе ставлення до книги.
Контролюйте читання дитини.
Вчіть переказувати прочитаний твір.
Вчіть дитину вибирати книгу за її уподобаннями. Виховуйте бібліотечну культуру дитини.

З чого почати?

Насамперед потрібно ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти дитячий світ, порівняти дитину з ровесниками, іноді навіть знайти якийсь педагогічний прийом.

Книжки пояснюють дітям світ, розвивають їхнє мислення, пам'ять,усне мовлення. Завдання полягає в тому, щоб дитина правильно налаштувалася на роботу з книгою, зрозуміла, для чого потрібна книга, яка користь від неї.

Дитяча література має перед собою мету — виховувати учнів книгою. Уже змалечку треба готувати дитину до майбутньої професії, виявляти зацікавленість дитини тією чи іншою професією і розвивати це захоплення.

Виховуючи у дитині читача, треба дбати, щоб змалку в неї створювався читацький досвід. А для цього школяреві треба ознайомитися різноманітною літературою: читати казки, пригодницькі, науково-фантастичні твори, вірші, оповідання, байки, фольклор. Добираючи книжки дітям, треба добре знати дитячу літературу, її виховні можливості, щоб дитина читала їх у тому віці, коли книжкові образи дійсно впливають на формування дитячого характеру.

Як обговорити з дітьми про прочитане

1.Виясніть перед читанням чи під час читання значення

незрозумілих слів.

2.Запитайте, чи сподобалося дитині прочитане.

Чим? Що нового вона дізналася?

3.Попросіть дитину розповісти про головного героя,

головні події.

4.Які слова й вирази запам’яталися?

5.Чого навчила книга?

6.Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду,

який сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш.

СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ВИХОВУЄМО

ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ

Хай вогнище наше горить, не згасає,

Домашнім теплом всі серця зігріває,

Уся мудрість книг об’єднає родину

У прагненні знань та читання донині...

Освіта дитини починається з навчання читати і писати. І відбувається це здебільшого в родинному колі. У сім'ї прищеплюються і любов до книг, і отримання задоволення від процесу читання, і звичка бути постійно з книгою.

Дитина відчуває духовну єдність із родиною тільки тоді, коли батьки усвідомлюють взаємозв'язок між розвитком молодшого покоління і освітнім рівнем старшого покоління.

Головна відмінність сімейного читання від інших його видів - класного, позакласного та домашнього, полягає у тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам'ятовувати слова, які бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого: можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життєвих різноманітних ситуаціях - а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

Ось чому ми, бібліотекарі, звертаємося до вас, батьків: тільки спільними зусиллями ми зможемо відродити гарну традицію сімейного читання, тільки ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає бібліотека.

Рекомендуємо прочитати:

// Бібліотека в школі (Первое сентября). - 2010. - 1-15 янв. - С. 16-20.

Кравцова, Н. М. Ваша дитина і читання : підказка для батьків: «так» і «ні» / Н. М. Кравцова // Шкільна бібліотека. – 2010. - № 1. – С. 90-91.

Сказки ребенку можно читать уже с шести месяцев // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. - № 2. - С. 28.

Чічкан, Т. М. Виховуємо любов до читання : поради батькам / Т. М. Чічкан // Шкільна бібліотека. – 2010. - № 1. – С. 88-89.

// Шкільна бібліотека. - 2008. - № 10. - С. 165-166.

Близнюк, А. М. Як виховувати любов до читання дітей 2-3 класів в сім’ї / А. М. Близнюк // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 12. - C. 24-25.

Поради батькам : [як зробити книжечку другом дітей і своїм помічником у вихованні] // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 3. - С. 19-20.

Протченко, Т. Н. У скарбницю батьківської мудрості : корисні поради батькам / Т. Н. Протченко, І. Р. Желтухіна // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 11. - С. 42-43.

Чичикало, Р. В. Тато, мама і я – це читачів сім’я : [сценарій родинного свята-конкурсу] / Р. В. Чичикало // Шкільна бібліотека. – 2004. - № 4.- С.92-95.

Правила користування бібліотекою

Вибрані для читання книжки можна тримати вдома не більше 15 днів, тому що їх хочуть прочитати інші читачі.

У разі необхідності продовжити строк користування книгою
ще на 15 днів;

Книги, які є в бібліотеці лише в одному примірнику, додому не видаються, їх читають в читальному залі.

Бібліотечні книги - це суспільна власність, і тому слід берегти їх. Чим дбайливіше ставлення до книжок, тим вони довше будуть служити читачам.
Книги теж старіють. Навіть при акуратному користуванні в них відриваються обкладинки, випадають сторінки. Такі книги потребують негайного " лікування" - їх треба підклеїти.
Якщо змінилася адреса - повідом про це бібліотекаря. А якщо ти виїздиш із міста назовсім, обов'язково поверни бібліотечні книги.

Якщо випадково загубилися бібліотечні книги, сам, без нагадування, прийди до бібліотеки і розкажи про це. Бібліотекар завжди допоможе тобі, скаже, яку книгу можна принести замість загубленої.

Увага !!!

Книги бояться сонячних променів: не читайте книги на сонці.
Книги бояться вологи: не читайте книги у ванній кімнаті, на річці, під дощем.
Книги бояться бруду та жирних плям: не читайте книги під час вживання їжі, не беріть їх брудними руками.
Книги бояться пилу: чистити книги пилососом не рідше одного разу на тиждень.
Книги бояться комах: зберігайте літературу в шафах чи полицях зі скляними дверцятами.
Книги бояться механічних пошкоджень, не загинайте листки, не кладіть у книгу товстих предметів, гортаючи книгу не слиньте пальці.
Книги зі світлою палітуркою часто забруднюються. Для профілактики обгорніть книгу.

Це цікаво знати.

Першою бібліотекою в Україні була бібліотека при Київському Софійському соборі, заснована 1037 року київським князем Ярославом Мудрим. У ній зберігалося понад 850 томів рукописних творів.

Першою друкованою книгою в Україні вважають ,,Апостол”, який першодрукар Іван Федорів виготовив у Львові у 1574 року.

Перша в Україні спеціалізована бібліотека для дітей була заснована 1909 року в Києві бібліотекарем-педагогом Дорою Доброю ( сьогодні це Київська обласна бібліотека для дітей ).

НАВІЩО ПОТРІБНІ КНИЖКИ

· Книга розвиває нашу мову, збільшує запас слів. Вона вчить нас висловлювати свою думку і розуміти, що кажуть та пишуть інші.

· Книга розвиває наше мислення, розширює горизонти нашого світу.

· Книга стимулює фантазію, вчить мислити образами.

· З книг ми дізнаємось про інші країни, природу, техніку, історію, про все, що нас цікавить.

· Книга розвиває в нас здатність співболіти.

· Книги окрилюють і надають нам сили. Книги змушують нас сміятися і плакати, втішають і допомагають знайти шлях з важкого становища.

· Книгу можна взяти з собою, куди завгодно.

· Книгу можна читати вголос на радість дорослим і дітям. Вона єднає покоління.

· Книга – це наше культурне надбання.

А чи знаєте Ви?

Книга – символ всесвіту, знань, мудрості, бога, істини.

У стародавньому Китаї книга вважалася однією із восьми святих речей,силою, здатною захистити від злих духів.

У християнстві книги – це апостоли, які несуть світло знань.

Тому й Ісус Христос часто зображувався саме з книгою в руках.

Книгами книг у світовій культурі вважаються

БІБЛІЯ, КОРАН, ТОРА, КАБАЛА.

Читацька культура

Читацькі вміння - це:

- вміння читати, сприймати надруковане;

- оволодіння навичками самостійно і продуктивно працювати з різноманітними друкованими і електронними джерелами інформації, користуватися довідково-пошуковим апаратом бібліотеки, прикнижковою бібліографією, іншими сучасними джерелами інформації.

Читацька культура – це сукупність знань, умінь та почуттів читача, які дозволяють йому повноцінно та самостійно засвоювати інформацію.

Читацькі уміння і навички (культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та літератури у середній та старшій школі.

Вміння читати і розуміти прочитане мають загальнонавчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів. Недостатній розвиток читацьких умінь може призвести до серйозних труднощів у навчанні й стати причиною невстигання учнів. А належний рівень сформованості читацьких умінь – запорука життєвого успіху.

Сформованість читацьких умінь передбачає:

- вміння учнів читати незнайомий текст із належною швидкістю і після одного прочитування розуміти фактичний зміст, структуру тексту;

- ділити текст на частини;

- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між реченнями, абзацами;

- уміння виділяти в прочитаному головне і деталі;

- визначати тему та головну думку тексту, його призначення;

- добирати заголовки до тексту і його частин;

- уміння ставити запитання до прочитаного й відповідати на них.

Сформовані читацькі уміння означають:

- здатність учнів розуміти прочитаний текст, розмірковувати над його змістом;

- аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію;

- узагальнювати інформацію, розміщену в різних частинах тексту;

- співвідносити текст із особистим життєвим досвідом;

- висловлювати власну думку, ставлення до прочитаного;

- формулювати гіпотези, висновки і головне – використовувати прочитане в різних навчальних та позашкільних ситуаціях.

Належний рівень сформованості читацьких умінь передбачає:

- здібність учнів використовувати читання як засіб здобуття нових знань для подальшого навчання, використання отриманої інформації в процесі життєдіяльності;

- вміння в різних ситуаціях читати тексти будь-яких жанрів: уривки з художніх творів, біографії, тексти розважального характеру, особисті листи, документи, статті із газет і журналів, інструкції, рекламні оголошення, географічні карти та ін., у яких використовуються різні форми представлення інформації: діаграми, малюнки, таблиці, графіки та схеми.

Культура читача включає такі складники:

— висока вимогливість до вибору книги;

— наявність фактичних знань з історії, теорії літератури та літературної критики;

— загальна начитаність, літературна ерудиція;

— глибоке проникнення в текст, розуміння ідеї твору, авторської позиції та засобів її вираження;

— правильність організації процесу 'вітання: вибір способу роботи з книгою, залежно від її змісту та мети читання;

— уміння усно й письмово висловлювати власні роздуми з приводу прочитаного;

— здатність самостійно і критично оцінити прочитане на основі особистих почуттів та свого культурного досвіду.